Андрій Романченко – головний художник Національного театру ім. Марії Заньковецької, представник київської школи сценографії (освіта – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), він став останнім учнем відомого сценографа Данила Лідера. Працював у багатьох театрах країни, поставив 54 вистави. Серед його робіт: «Качине полюванння» Л.Вампілова (Тернопільський театр ім. Т. Шевченка, 2005 р.), «Маруся Чурай» Л.Костенко (Івано-Франківський театр ім. І. Франка, 2006 р.), «Непорозуміння» А.Камю (Київський муніципальний театр «Вільна сцена», 2008 р.), «Задунаєць за порогом» С.Гулака-Артемовського (театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв», м. Київ, 2008 р.), «Фредерік, або Бульвар злочину» Е.-Е.Шмітта (Донецький музично-драматичний театр, 2012 р.), «Земля» за О.Кобилянською (Чернівецький театр ім. О.Кобилянської, 2013 р.) та багато інших. Нагороди за сценографічне рішення вистави – відзнаки «Тернопільських театральних вечорів. Дебют» (2005 р.), XV МТФ «Мельпомена Тавріі» (2013 р.), Премія НСТД ім. Ф.Нірода (2014 р.), ін. «Віват, Бушон!» - перша робота Андрія Романченка у Львові.