Василь Стефаник. Промовляючи ці слова, ми наперед знаємо чого очікувати, бо автор новел самобутній і не потребує зайвої реклами. Не писатиму про те, що відбуватиметься на сцені, адже це слід побачити самому, тому що мова Стефаника унікальна і особлива. Не переповідатиму складних сюжетних ліній та простоти слова, яке близьке кожному.

      «Давня мелодія» - це посвята усім, хто любить та цінує прозу початку ХХ століття. Василь Семенович писав про душі, тому завершу рядками не менш відомого митця, сучасника новеліста Івана Франка: «Та хіба ж Стефаник малює саму нужду селянську? Ні, ті трагедії й драми, які малює Стефаник , мають не багато спільного з економічною нуждою; се трагедії душі, конфлікти та драми, що можуть mutatis mutandis повторитися в душі кожного чоловіка, і власне в тім лежить їх велика суґестивна сила, їх потрясаючий вплив на душу читача».

Олеся Галканова

керівник бюро (прес-служба, сайт)