Мирон Кипріян

народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

Пам’яті Мирона Кипріяна

Адміністрація театру з великим смутком повідомляє про смерть Мирона Кипріяна, головного художника театру ім. М. Заньковецької, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреата премії імені В. Клеха (США).
За весь період своєї праці в театрі Мирон Кипріян оформив понад 350 вистав, серед яких 200 – на сцені театру ім. М. Заньковецької. 
До Заньківчанської родини долучився ще далекого 1957 р., як художник-постановник Театру ім. М. Заньковецької, а з 1963 р. – обіймав посаду головного художника театру.
Національну премію України ім. Т. Шевченка художник отримав 1978 року разом з М. Зарудним, С. Данченком, Н. Доценко, В. Максименком, Ф. Стригуном за виставу «Тил» М. Зарудного у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.
За плечима у Мирона Володимировича співпраця із знаковими постатями українського театру ХХ ст.: режисерами А. Ротенштейном, Б. Тягном, О. Ріпком, С. Данченком, Ф. Стригуном.
Його роботи стали не лише етапними у відкритті нової театральної стилістики, а й спрогнозували хід історичної та наукової думки.
«Коли я працюю над виставою, то не дивлюся фотографій з попередніх інсценізацій і не читаю рецензій. Я читаю п’єсу. Процес мого мислення спрямований на пошук візуального, образного вирішення тієї ідеї, яку я повинен перенести на сцену, але вже у пластичній формі. Сценографія – це режисура в пластиці», – Мирон Кипріян.
Висловлюємо співчуття всім, хто був особисто знайомий з митцем.
Деталі та  дату чину поховання повідомимо додатково.


Народився 27 липня 1930 року.

Освіта – Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1954 рік), курс В. Монастирського.
 
Від 1957 року – художник-постановник театру імені Марії Заньковецької, а з 1963 й до сьогодні обіймає посаду головного художника театру.
 
Серед нагород:
  Лауреат преміїї ім. В. Клеха (США). 
 
Медалі:

Орден «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів
«За трудову доблесть»
 «Ветеран праці»
 «Трудова відзнака»

 
        Потрібно дуже багато слів, щоб розповісти про Мирона Володимировича Кипріяна, краще просто піти і подивитись вистави «Сватання на Гончарівці», «Троє товаришів», «Історія коня» чи  «Ісус – син Бога живого», сценографія яких говорить сама за себе. Життя привело художника до театру ім. М. Заньковецької і поєднало долю митця з храмом мистецтва назавжди. Кожне наповнення сценічного простору було унікальним, кожна декорація приховувала історії, які, склавшись у велетенську мозаїку, творять розуміння світу непересічної особистості, живої легенди і просто талановитої людини Мирона Кипріяна.    
        І на завершення...    
        «М. Кипріян (Мирон) – художник значної і сильної індивідуальності, художник своєрідний і цільний, його власне бачення завжди яскраве і точне. Але для того, щоб розкрити його і донести в усій повноті і цілісності, поруч має йти режисер, котрий з ним спільно мислить, однаково відчуває драматургію і розуміє, що не в підкоренні художника, а лише в рівноправній взаємодії можливе повне розкриття кожного», - театральний критик Григорій Коваленко.  

Олеся Галканова
керівник бюрог (прес-служба, сайт)
НАУД театр імені Марії Заньковецької