П’єса польського драматурга Зоф’ї Налковської розповідає про три покоління жінок шляхетного роду, яких об’єднувала віра у злагодженість світобудови, де любов є вкупі з повагою, турботою, інколи мовчазним терпінням, яким доля привела випробування, аби підтвердити ці прості істини, або спростувати їх. У центрі подій молода жінка Йоанна, яка тяжко переживає нове самотнє становище й не може пробачити собі гріхи минулого. Але ситуацію може змінитися в одну мить, адже життя, якби хто забув, непередбачуване.

Бути чесним із собою – з тих найважчих завдань. Друзі та діти звикли бачити подружжя разом, суботні закупи, недільні прогулянки, рятівні щоденні клопоти… Коли хтось є поряд зручно й слово «любов» присутнє по замовчуванню. Але може статися, що силою небес все закінчиться й лише це слово й буде виправданням їхній нетривкій земній змові.

Від режисера Алли Бабенко психологічна драма з елементами детективу. Не повчальна, виправдальна чи викривальна – лише «запитальна» історія про те, як навіть найближчі люди можуть бути одне для одного загадкою.

Тетяна Батицька
 

---

"Мереживо думок та існування на котурнах" | Галина Канарська, "День", 8.07.2016, читати

"Скелет у шафі "Жіночого дому" | Людмила Чижович, "Високий замок", 23.06.2016, читати

"Жіночий дім", або якою є ціна любові | Леся Кічура, "Фотографії старого Львова", 18.06.2016, читати