Загадкові варіації


Ерік Еммануель Шмітт


Вистава без антракту
Тривалість — 01:45
Прем'єра відбулась 14 Грудня 1999 року

Режисер-постановникВадим Сікорський заслужений діяч мистецтв України
Художник-постановникОлександр Оверчук
КостюмиОльга Боклан
Помічник режисераКостянтин Шелест

Дійові особи та виконавці

Ерік Олег Стефан 
Абель Знорко Богдан Козак народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 




       28 листопада 2010 року Заньківчани відсвяткували ювілей народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Богдана Козака. Подія ця неоднозначна і значуща не тільки для театральної сфери, але й для наукової. Він – неймовірний актор та чудовий педагог. Людина, яка зробила значний внесок у розвиток культури Львівщини і Західного регіону зокрема. Кожний його крок, кожне слово – це історія, подія. Тому Богдан Миколайович Козак – один з найяскравіших представників Львівської театральної школи. Він, як ніхто інший, знає, що таке бути львів’янином, адже його майстерність розвивалась у атмосфері старовинного міста, яке живе своїми легендами, міфами, піснями та забобонами.
      У ювілейний вечір народний артист України вийшов на сцену у ролі Абеля Знорко у виставі «Загадкові варіації» Е.-Е. Шмітта. Цю п’єсу було написано відомим сучасним письменником, драматургом та сценаристом Еріком-Емануелем Шміттом, який, окрім великої кількості нагород та схвальних відгуків поважних критиків, є доступним кожному, хто прагне знайти відповіді на знайомі запитання і не втратити оригінальності та індивідуальності. На своєму офіційному сайті пан Ерік-Еммануель про «Загадкові варіації» сказав наступне: «Мої герої говорять багато, але вони дуже рідко говорять правду. В іншому випадку не було б гри на публіку. Як тільки вони б починали говорити істину, життя стало б це заперечувати. В іншому випадку, я б не зміг показати, віднайти гри одного перед іншим, щоб відкрити всю правду… Люди по-різному реагують на шлях вирішення цієї історії кохання. Але саме такою була моя мета».
      Цією виставою Заньківчани спробують дати відповідь на запитання: Кого ми кохаємо, коли ми кохаємо? Чи ми коли-небудь знали про те, хто є насправді коханим? Чи не «сотворили собі Бога», не поставили його на п’єдестал і не приносимо йому в жертву власні серця?
        Любов, кохання - це таємниця і причина того, чому одна людина має безлічі обличь.

Олеся Галканова
керівник бюро (прес-служба, сайт)
НАУД театр ім. М. Заньковецької