Лев Толстой

Історія коня

Лев Толстой

Історія коня

Вистава на 2 дії без антракту (за оповіданням «Холстомєр»)
Інсценізація Марка Розовського. Переклад з російської Віктора Морозова.
Тривалість — 01:40
Прем'єра відбулась 31 Січня 2009 року

Режисер-постановникВадим Сікорський заслужений діяч мистецтв України
Художник-постановникМирон Кипріян народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка
Композитор (аранжування)Іван Небесний
ХормейстерОксана Явдошин
БалетмейстерОлена Балаян Балетмейстер
Помічник режисераКостянтин Ткаченко заслужений працівник культури України


Дійові особи та виконавці

Холстомєр Юрій Хвостенко заслужений артист УкраїниЯнуш Юхницький народний артист України 
Князь Серпуховський Богдан Козак народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса ШевченкаЯрослав Мука народний артист України 
В’язопуріха Людмила Никончук народна артистка УкраїниЛідія Остринська народна артистка України 
Матьє (вона і Марі) Альбіна Сотнікова народна артистка УкраїниОлександра Люта заслужена артистка України 
Милий Андрій Сніцарчук заслужений артист України 
Офіцер Бобринський Орест Гарда народний артист України 
Феофан (він же Фріц) Ігор Гаврилів заслужений артист УкраїниОрест Огородник заслужений діяч мистецтв України 
Генерал Степан Глова народний артист УкраїниОлександр Кузьменко народний артист України 
Конюший Василь Коржук заслужений артист УкраїниМаксим Максименко 
Васька – конюх Ярослав Кіргач заслужений артист УкраїниОлег Сікиринський заслужений артист України 
Хор Ольга БакусНаталія Боймук заслужена артистка УкраїниАндрій Войтюк заслужений артист УкраїниЮрій ВолинськийРоман Гавриш заслужений артист УкраїниХристина ГриценкоХристина ГузильГалина ДалявськаДмитро Каршневич заслужений артист УкраїниМарта КулайНаталія Лісова заслужена артистка УкраїниСвітлана МелешЮлія Михайлюк-КоржукНазарій Московець заслужений артист УкраїниБогдан РевкевичАндрій Сніцарчук заслужений артист УкраїниМар’яна КучмаМарія Шумейко 


      Жив у провінційному конюшому дворі один кінь. Він, рябий мерин, виділявся серед інших старістю та незвичною породою. Через це молоді та енергійні коні кривдили його як тільки могли, а він мусив терпіти і триматись осторонь. Але одного дня стара кобила впізнала у ньому того, поряд із ким проминули її молоді роки – це був Холстомєр по-вуличному, йому за чистотою крові не було коня рівного у світі…
      У минулому він не пригадав жодної істоти, якій би зробив щось недобре. Радість перших моментів пізнання світу, дружби, любові завжди йшли поряд із стусанами, муками та зрадою. Здавалося б, це абсурд: у тому, що на його тілі намальовані чудернацькі плями – він не винен. Чому тоді йому цього не пробачає ніхто – ні коні, ні люди?
      Вистава, власне, не про коня. Про нас, людей, про нашу долю, любов, життя…
      Актори легко переходять з пристрасті у пристрасть, ведучи за собою глядача, що затамував подих від несподіваного драматизму ситуацій. Глядач легко прочитає авторську метафору, впізнавши в Холстомєрі себе.
     Вистава підкреслює вічну істину: життя – несправедливе та жорстоке, лише на мить забарвлене щастям, і ми не маємо права знати – чому воно саме так…
Таня Батицька