Тема, яка мабуть ніколи не втратить своєї актуальності – згубний вплив грошей на людину. І не важливо, коли написаний твір, чи поставлена вистава – сторіччя, два, три назад – вона й сьогодні, й через десяток років не сходитиме з театральних афіш. Адже психологічний тип людини, одержимої жадобою збагачення, видається вічним. Він давно відомий в літературі – Скупий лицар в О.Пушкіна, Плюшкін – у М.Гоголя, Гобсек – в О.Бальзака. І якщо названі класики лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану, абсурдності дій, то І.Карпенко-Карий розкрив цю таємницю доволі детально ще в далекому 1890 році.

     Навіть через декілька сторіч неможливо заперечити, що в змалюванні характеру Калитки І.Карпенко-Карий досяг найвищої комічної форми. Шкода, що навіть сьогодні цей кумедний образ є настільки актуальним серед нашої дійсності.

Леся Кічура

редактор літературної частини

НАУД театр ім. М.Заньковецької

    За словами завідувачки літературної частини театру Мирослави Оверчук, заньківчани неодноразово зверталися до творчості Карпенка-Карого. Ставили «Хазяїна», «Безталанну», «Суєту» та «Житейське море». Але «Ста тисяч» за 90 років існування театру, як не дивно, у репертуарі не було!

«Високий Замок», травень 2007 р.